Йосиф Мілян народився 6 липня 1956 року в с.Добряни. У 1963-1971 роках навчався у восьмирічній школі с. Добряни. У 1974 році здобув середню спеціальну освіту. У 1974-1976 рр. перебував на службі у війську. Одразу по закінченні військової служби розпочав глибше цікавитися Церквою та її наукою.У цей час підпільну громаду нелегально діючої тоді греко-католицької парафії Святого Івана Богослова в Добрянах Городоцьких обслуговував єрм. Василь (Вороновський), від якого довідався про чернецтво, зокрема студитське та підпільну семінарію.
5 січня 1979 р. отримав благословення о. Юліяна (Вороновського), тоді настоятеля Студіону, на початок кандидатури до монастиря. 8 березня 1983 року зложив вічні обіти-схиму і прийняв ім’я Йосиф (світське ім’я Іван).
Під час підпільного монашого життя старався спільно, як можливо, провадити монаше життя. Студіював семінарний курс та проходив священичу і монашу формацію під проводом о. Юліяна Вороновського, інших ієреїв Студіону та єпархіального духовенства. У вісімдесятих роках відбулися зустрічі з Митрополитом Володимиром (Стернюком), котрому складав частину іспитів з теологічних предметів.
9 травня 1984 р. отримав дияконські, а 30 грудня 1984 р. ієрейські свячення (святитель Владика Володимир (Стернюк)).
З 1984 року до часу виходу Української Греко-Католицької Церкви з підпілля працював на Львівському заводі «Біофізприилад».
Як священник у підпіллі працював з катехитичними групами дітей та молоді. Обслуговував вірних у різних парафіях Яворівського, Перемишлянського та інших районів Львівської області. Після виходу Церкви з підпілля служив у парафії с. Унів та навколишніх сіл Золочівського району.
Пізніше, після легалізації УГКЦ, як перший греко-католицький священник служив у студитському монастирі Св. пророка Іллі у Яремчі та обслуговував парафію м. Яремча-Дора і с. Ямна Надвірнянського деканату Івано-Франківської єпархії. Восени 1990 р., після повернення Собору Св. Юра, служив у ньому як сотрудник. У 1992 році покликаний проводом монастиря до монашої обителі Св. Йосифа у Львові та призначений настоятелем.
У 1992 р. розпочав студії в Інституті літургічно-пасторальної формації Люблінського католицького університету. У червні 1996 р. захистив магістерську працю та отримав ступінь магістра богослов’я. 12 червня 1997 р. отримав ступінь ліценціата та продовжив студії над докторською працею «Християнська формація мирян у світлі писань Митрополита Андрея Шептицького», у тому ж університеті.
У травні 1993 р. Блаженнішим Мирославом-Іваном (Любачівським) призначений духовним опікуном (провідником) християнських молодіжних організацій. У лютому 1997 р. декретом Єпископа-помічника Глави Української Греко-Католицької Церви призначений Головою Патріаршої комісії у справах молоді.
3 березня 1997 р. призначений настоятелем храму Пресвятої Євхаристії, Центру душпастирства молоді УГКЦ. У 1998 р. зініціював та організував проведення щорічного різдвяного фестивалю «Велика Коляда».
3 травня 1998 р. отримав благословення Глави УГКЦ на працю в Європейському комітеті академічного душпастирства, створеного Папською конгрегацією католицького виховання та Римським вікаріатом.
Декретами Глави УГКЦ Блаженнішого Любомира від 1 листопада 2008 р. призначений настоятелем храму Благовіщення Пресвятої Богородиці при Патріаршому соборі Воскресіння Христового та Головою Комісії культури Київської Архиєпархії.
16 квітня 2009 року, о 13:00, у Ватикані було повідомлено про те, що Святійший Отець Венедикт XVI поблагословив рішення Синоду Єпископів Української Греко-Католицької церкви про призначення ієромонаха Йосифа (Міляна), монаха Монастиря студійського уставу, настоятеля храму Благовіщення Пресвятої Богородиці при Патріаршому соборі Воскресіння Христового, Єпископом-помічником Київської архиєпархії. Новому єпископу уділено титулярний престол Друзиліане.
